ПОРАДИ БАТЬКАМ


10 ПРОСТИХ ПОРАД ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.    

  1. Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д.  
  2. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
  3.   Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
  4. Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
  5. Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
  6.  Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
  7. Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
  8.  Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня. Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
  9. Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
  10. Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить». 

Рекомендації батькам щодо взаємин з дитиною із особливими потребами

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

  • Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
  • Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
  • Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
  • У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в закладі .
  • Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
  • У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
  • Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі , вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
  • Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
  • Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
  • Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
  • Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

 

Поради батькам дітей з особливими потребами

1. Ніколи не жалійте дитину через те,що вона не така, як усі.

2. Даруйте дитині свою любов та увагу,однак не забувайте про інших членів родини,котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

4. Організуйте свій побут так,щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою»,відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.

7. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11. Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно.

Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

Центр реабілітації для дітей з інвалідністю "Пролісок"

Розвиток дрібної моторики корисний усім.

Кінчики пальців рук — це другий мозок.

Йосіро Цуцумі

Маловідомо, але зла мачуха, змішуючи крупи, просто розвивала у Попелюшки дрібну моторику за системою Монтесорі.

Жарт із мережі

У дрібної моторики є важлива особливість — вона дуже тісно пов’язана із нервовою системою, зором, увагою, мовленням, пам’яттю та сприйняттям людини. Вченими доведено, що розвиток руки тісно пов'язаний з розвитком мовлення та мислення дитини. Рівень розвитку дрібної моторики є одним із показників інтелектуальної готовності дитини до навчання в школі. Зазвичай дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики уміє логічно мислити, у неї достатньо розвинена пам’ять, увага, зв’язне мовлення. Техніка письма потребує складної роботи, дрібних м’язів кисти та всієї руки, а також гарного зорового сприйняття і мимовільної уваги. Непідготовленість до письма, недостатньо розвинена дрібна моторика, увага, зорове сприйняття можуть привести до виникнення негативного відношення до навчального процесу в школі.

Види діяльності, що допомагають розвивати дрібну моторику

Існує безліч способів, що допомагають розвивати дрібну моторику дитини. Їхнє використання передусім визначається віком дитини, її індивідуальними особливостями розвитку, а також матеріально-технічними можливостями батьків та педагогів. Наведемо найпопулярніші види діяльності, що сприятимуть розвитку дрібної моторики у дітей різного віку.

Пальчикові ігри

Пальчикові вправи необхідні для розвитку дрібної моторики рук дитини. Від тонусу, сили, точності рухів пальців рук залежить не тільки формування навичок письма, а й розвиток мовлення, здатність до зосередження уваги. Водночас виконання ритмічних рухів руками та пальцями – цікава розвага для дітей, а добрі та веселі  вірші – забавлянки  зроблять її ще більш привабливою.

Спробуйте разом із дитиною.

“Зайчик”

На землі сніжок лежить,

(плавні рухи руками, розвести їх над “землею”) 

Зайчик по сніжку біжить.

(Пальчикова фігурка, “зайчик”)

Мерзнуть вушка,

(Згинати й розгинати пальці – “Вушка”)

Мерзнуть лапки,

(Ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи їх). Наприклад, кулак – кулак – долоню.

Бо без валянців

(Утворити немовби дві “мисочки” долонями)

Та шапки. Ой!

(Двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру й піднести над головою).

“Зайчика злякались”

Ми ходили по гриби,

(Переступати двома пальцями по столу; “Гриб” – накрити кулачок опуклою долонею).

Зайчика злякались

(“Зайчик”)

Поховались за дуби

(“Дерево” – дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест).

Розгубили всі гриби

(“Гриб” і “Кошик” – з’єднати дві опуклі долоні).

Потім засміялись –

(усміхнутися)

Зайчика злякались!

(“Зайчик”; показати на нього вказівним пальцем другої руки).

Для більш дорослих дітей будуть ефективними міні-вистави (5–7 хвилин) пальчикового театру, коли дитині надано окрему роль та чітко прописано дії її героя.

Різноманітні ігри із дрібними предметами                          

Це ігри з використанням LEGO, ігри-шнурівки, плетіння намиста та плетіння із бісера, сортування предметів та ін.

Ігри із природним матеріалом

Це передусім ігри із піском. Основною перевагою такого матеріалу є необмежена можливість фантазувати під час гри. Також приваблює дітей можливість легко урізноманітнювати свою діяльність: ліплення фігур, будівництво (шляхів, замків тощо), пересипання, малювання на піску та ін.

Малювання та обведення контурів фігур

Можна використовувати заздалегідь заготовлені викладачем контури фігур, лабіринти та ін. Цікаве та ще ефективніше у поєднанні із ліпленням, наприклад: заповнення друкованого контуру букви, або цифри пластиліном та ін.

Ліплення (глина, пластилін, тісто та ін.)

Один із найпоширеніших та найулюбленіших видів розвивальної діяльності дітей. На сьогодні різноманіття матеріалів для ліплення вражає. Це, передусім, традиційний пластилін, що дає змогу виконувати роботи комфортно та без зайвого забруднення робочої поверхні; солоне тісто, яке викладач або батьки можуть виготовити самостійно у домашніх умовах та багато інших матеріалів.

Крупи, сiль, кава, макарони

Стануть у пригоді для «кухонної школи». Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використати для пальчикового малювання. Для цього висипте крупу на піднос рівним шаром. Нехай малюк сам намалює декілька хаотичних ліній. Коли дитина спробує сама, можна розпочинати малювання візерунків. Спочатку малює мама, потім малюк. Малювати можна будь-що: хаотичні лінії, будиночки, кола, огорожі, хмари, спіралі, обличчя, букви або цифри. Велику крупу (гречку-ядрицю, горох, квасолю, кавові зерна) можна використати для викладання картин, так само як і з сірників, ґудзиків і ватних паличок. Вона стане в пригоді та для аплікацій. Цікаво пересипати крупу в прозорий посуд, щоб її було видно. 

Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Святошинського району міста Києва, Пролісок.